Падаютьть осінні дощі,
Небо хмари застилають.
Та не заважають нам вони,
Бо нас серця юні зігрівають.
Вода по асфальту біжить,
Від дощу мокрі твої долоні.
Танцюємо ми під дощем,
Ми бранці його. Ми в його полоні.
Дай руку свою ти мені,
Я до неї доторкнуся,
Теплом гарячим серця свого,
З тобою щедро поділюся.
Веселка сяє увишині,
Зелені гори огортає.
Сонце виглянуло із-за хмар,
А в небі голуби літають.
Сіли близенько біля нас,
І одне одного ласкають.
Сіли близенько біля нас,
Воркують. Про щось розмовляють.
Поряд гуляє пара молода ,
Захід сонця вона проводжає,
Бо завтра своє спільне життя
І життєвий шлях розпочинає .
Я на мокрому асфальті стою,
І у очі твої карі дивлюся,
Спаси мене, мій Боже, спаси,
Бо я в них, напевно, втоплюся.
Гарно пишете... До душі, і для душі! 
