Нема мені милішого як ти..
Вкотре цілую сиві твої скроні,
І знов готова на край світу йти
Зі мною крила і вітри,
Бо моє щастя у твоїх долонях..
Нема навік ріднішого як ти...
Вже гнізда свої звили наші доні
Час промайнув і виросли сини,
А я так само жду весни,
І бачу найсолодші сни,
Бо я навік в любові у полоні…
Немає щасливішої як я,
Коли твій погляд на собі ловлю,
Від ніжності навкруг цвіте земля,
І ще попереду літа,
Душа тріпоче знов моя,
Бо я любима і тебе люблю…
