Витягнув із свого плеча спис,
забитий ворогами
Мене ламали
І я діставав удари
по голові ногами
.
Але, брате, як ти думаєш,
хто мені поміг?
В житті нелегкім
взяв і уберіг?!
.
Ангел-хоронитель загоїв
моє змерзле, ранене плече
Сяйво вночі запалив
і стало гаряче!
.
Узяв мене із собою
і посадив у бою
Швидкість набираємо
Нас вітає зорепад,
Там і рани свої загою
.
З'явились міста обриси
побачились вогні
Ангел наближається -
ми разом на коні.
.
Поселення зустріло нас
похмурими мурами
Колись цей край славився
своїми піснями.
.
Тут недавно посилився
чорний демон-біс
Він повиганяв із дому всіх
і загнав у ліс.
.
Його план - це розкіл
громадської єдності навпіл
Зіткнення людей лобами
Й збудувати частокіл
супроти бійців світла
Здолати їх напір
.
І я попав
під цей розподіл,
коли друзі стали ворогами
І був побитий ними
по голові ногами
.
Чорний демон у їхню душу вліз
І доводив матерів їх
до гірких сліз
Чорний демон тут уводив
всіх людей у блуд
Забирав їхню ідею
і втоптував їх у бруд
.
Фінал став неочікуваним
для нього і для всіх
Просто змогли демона
підняти ми на сміх
.
Із центру паранормальних явищ
прибула бригада фізиків
Й команду надала
Розбити протонами на атоми
Цього бісового чорта
.
Щоб у світ більше не показувалась
його рогата голова
Біса закатала фізиків братва
В трьохлітрову банку,
плюмбомом покриту
Бісівська натура
навіки закрита.
.
І катали його по цирках
з вечора до ранку
Потім до обіду
і знову до світанку
.
Показували, як приклад,
як не потрібно бути
І, що потрібно робити,
щоб совість не забути
.
У людей щирих той контейнер
викликав посмішку легку
У людей брехливих -
Міміку надважку.
.
Обійшла та банка різні коридори
У народі її назвали банкою "Пандори".
.
А тим часом мій Ангел-хоронитель до себе полетів,
А я чекаю тільки від вірних друзів
щирих почуттів.
.
А що ж там у рідненьких
В далекім краю
А там уже дружина наділа
Мого сина своєю вродою
В цей день визначний
Його народила
І йому сил небесних додала .
.
Поставила його
на тяжкую стезю
Й помолилися, щоб він
мав удачливу "броню" ...
Назвавши сина
Броніслав ...
