Космос
Сімсот мільярдів облич
навічно нерозділені зірки
навічно з'єднані їхні артерії і вени
їхні човни зі світла і тіні
пливуть в невагомості
цілують хвилі з темного фіолету
закидають сіті і виловлюють пророцтва на тисячі літ
дерева зелені повні листя і цвіту
ростуть на орбітах планет
їхнє коріння тримає нас і не дає зійти з розуму
не дає зомліти від цього космічного танго
а інколи імпровізованого п'яного танцю
раз по раз кричать далекі галактики
просять не спати а чатувати бо ворог вже близько
так низько пролітають комети над травами
і кидаються в обійми безіменних сузір'їв
безмірно жартуючи і сміючись
з поривом немов сонячні птахи
прорізають простір
несуть в собі жаль і радість
холод і біль
несвідоме й свідоме
І всі життя стають одним тілом буттям і вічністю
під акомпонемент безперервного поділу
під шепіт кожного серця
під думки кожного мікрокосмосу
