Христу і Діві Марії
із здивуванням
присвячується в любові
Скрипковий:
Боже, сонце
і я без претензій
можем відкрити
незрізаний сад квітів
незібраний букет поезій
і — Океан поезій...
Твоїх...
хто встигне побачити
Океан поезій?!
про що нагадує запах квітів
і що дихає в
гіллях-лапах
і Ти відкриваєш й сховаєш
та виказують — діти
бо шукають діти
про що проповідник на
скроні міста
остерігається в трам сісти
не вітає знайомих —
їх і не бачить
бачить, що
може розминутись із змістом...
втратити Христа —
запах втратить
вивітриться запах
та і йти містом —
це вивітрюватись змістом...
про що і відвага в серці!!
можна когось зцілити
але слід надихнутись
слід очі відкрить —
на
що
слід!
говорити — це треба
насмілитись...
о Океане поезій!!
плачу!
не знаю що вчиню
сердечним художнім жестом
Маріє!
плачу —
не я —
Ти Божественна!!!
Басовий:
Але таке життя!..
ти продовжуй
пахни жестом...
Скрипковий:
А що ти хочеш робити?
Те, що любиш...
А кого візьмеш
у хату жити??
Лиш кого любиш!!
А писати кровію серця?
Ножем?
Почубиш?
А от що
і як ти —
твориш
це?
Бо ти любиш.
Басовий:
Бо ж — життя!
Любиш — чубриш.
Так, давайте звідси,
Ютуби!
Попробував би на
вулкані жити...
Скрипковий:
Світ згорнувсь,
поверховий...
й навкруги потряса,
а личина — личині
дзижчить
дрижить пише!
та Бог — тихий
надихає
Незглибний
як у серці
в молитві
і тиші...
Басовий:
Cвіт у сховках
та фамкають хомки
а ворони —
ворони
й ворони...
Діалоги — виймають із сховку,
монологи —
людей хоронять...
Скрипковий:
про що нагадує запах квітів
і що диха
це в гіллях-лапах
про що неторканий аромат-запах
і Ти відкриваєш
й сховаєш
а виказують — діти
бо шукають діти
12.09.2019,
ранок
