Не знаю де, коли, в яких світах
мереживо життя сплітають долі.
В яких судилось потонуть очах.
На кого кину погляд мимоволі.
Котра рука підтримає мене.
Хто поведе у вічність, хто в оману.
Від чого знову доля збереже.
В чиїм саду розквітну, де зів’яну.
Коли й кому дорогу перейду.
Хто через мене вмиється сльозами.
Які гріхи ночами відмолю.
І хто захоче перед небесами
Замовити за мене кілька слів.
Вину нестиму чи навчусь прощати.
Тремтітиме душа від почуттів,
Чи буде в серці холод панувати.
Не відаю, не знаю наперед.
Лиш зникне віра - враз скує тривога.
Життя то гіркий, то солодкий мед,
Але завжди мій шлях зверне до Бога.
