Обірванець (переклад вірша М. С. Гумільова "Оборванец")
По дзвінких піду я шпалах
Думати й зорить
В небі жовтім жару спалах
Рейок стрілка мчить
В залах станцій хмурих буду
Спати, тремтячи,
Як не витурять приблуду
Вартові вночі
А тоді мрійливий спогад
Прийде в сотий раз
Пані, що пустивши погляд,
Сіла в перший клас
Що красуні благородній
Вся моя любов?
Синьоокої безодні
Не побачу знов!
Розділю цю тайну з другом
Пожартую з ним
У той час, як вітер лугом
Теплий стелить дим
І з усмішкою гидкою
Він промовить: «Ба!
У сміття кинь книжку свою,
Бідна голова»
29.03.2020
