Поема
Спасителеві світу
присвячується
1
Щемкий намір
в статуї
вилізти
з-під
опинала
Картина
велика над світом
постала
постала
А мертва — втікала
Постала
тремка
і ніжна
нога Краси-дригоніжки!
весну пропустила —
у жили!
Служили сніги
під майстернею —
в вибух на жилах
служили
2
Щасливий, хто коня має
І крила його поправляє
У чистому небі
в великому небі —
літає!
Щасливий, хто піє із нами.
Бо випитав в неба
свій намір...
І пісня літає
велична над краєм —
і серце —
і — рай
в ній!
Щасливий, хто зранку
над снами:
Щасливий, хто в Бога вірить!
Щасливий, хто знайде цунамі —
Збирає і сонце і небо —
із нами —
і добрії, добрії зірки!
Щоб в Небі —
і сонце, і зірки...
І як таке в серці стається...
Хто піє, то все ж розбереться.
3
Подивись
небом високим
в весни синії очі
Оком оком
чистим високим —
очі
Сліз весни
молодий хто не знає?
вона сльози
мов сік молодий
прикликає…
над краєм
Лиш лицю
бачення
чи вистачає,
Сонце-Серце!
За раєм
й черви діл
пробивають!
А до війн теж звикають
А хто оком
з чистим Оком
невимовним…
Божим соком…
4
Земля — вщерть, або політ — вщерть!!
Одірвіть од серця смерть.
Небом довго свій літає —
Як він страх перемагає
Небо… або звий сувій
Довго
точно
свій
є свій
Світ — ущерть,
бо ти політ ущерть!
Одірви од серця,
викинь смерть…
Земля вщерть
або політ ущерть
одірвіть од серця
смерть
5
Чи є слово
що всіх перемирює?..
слово Слова,
хто любить і вірує.
Із глибинним
усе замовкає.
Дух тамує. —
Так дух забиває.
Усе вилітає:
світ на дух опирає,
душа плаче за раєм.
6
А вам говорить не-Христовий —
То хто він? і — хто ви?
Адепти віри пересиджувального
опо;ю,
Гляну з висотної засідки —
відкопую, відкопую,
відкопує Бог-Слово
душі:
свідки!
«Звідки?! взявсь він
звідки??»
Аранжувальною весною!
Орнаментованою рікою —
перебіжчики річки:
Творчому Супокою —
щічки.
04.03.2015
