(До Дня пам’яті загиблих захисників України)
Серпневий день. Число 29-те…
Ця дата особлива є для нас,
Бо мусимо дань пам’яті віддати
Синам, що полетіли воювати,
Щоби звільнить захоплений Донбас.
Тремтіло небо від жалю і болю…
Земля палала й гіркла від крові,
Бо москалі творили там сваволю,
Бо кращі з кращих полягли за волю…
І в небі зорі зацвіли нові…
Ті вої щойно вилетіли з школи…
Обов’язок покликав їх і честь…
Таке ні! Не забудеться ніколи,
Коли текла там їхня кров рікою.
Та рана й досі багатьом пече,
Хто побратима у бою утратив.
А біль який у душах матерів!
Вони уже втомилися ридати…
Син кожної увись здійнявсь солдатом,
Котрий у полум’ї війни тут ізгорів.
Не можна пам’яттю про вбитих жонглювати
І забувати, як болить війна…
Якщо забув, поглянь на сиву матір,
Котра пустила сина воювати…
О, як же пам’ятає все вона!
28.08.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
