|
Вони в цьому світі для того, аби зробити чоловіків сильними. Вони тут для того, аби зробити їх слабкими. Чорненькі, біляві, шатенки, руденькі. Спробуй розберися, яка з них справжня, а яка фарбована. Руденькі, маленькі і з кирпатими носиками – найголодніші в ліжку, міцно притягують до себе сліпучими, мов поверхня сонця, ніжками. Чорнявки найпалкіше цілуються гарячими яскраво вишневими вустами, визбируючи язиком усі чоловічі таємниці. Білявки топлять серця в безмежних глибинах небесної блакиті своїх зіниць. Найжагучіші в танці шатенки загадково посміхаються, заводячи чоловіків у круговерть дикого шалу, що п’янить більше, ніж найміцніші алкоголі.
Не один Адам із насолодою скуштував заборонені плоди з яблуні в райському саду. Не один Паріс викрав Єлену. А потім чоловіки придумали інквізицію, аби спалити на вогнищі блудниць, через яких їх вигнали з Раю і підсунули їм Троянського коня.
«Про що ти думаєш?», – питала вона, нахабно зазираючи у вічі. Везувій прокинувся зі сну – скоро Помпеї зникнуть під потоком пекучої магми й шаром вулканічного пилу. Ніколи не знаєш, чого очікувати від білявок, які маскуються під простотою і недалекоглядністю. Вони, мов кобри, вичікують своєї миті, поки наївні чоловіки цілком довіряють чорнявкам.
Усі вони змовилися проти чоловіків, які гордо думають, що підкорюють жінок, не здогадуючись, що насправді стають жертвами вміло розставлених жіночих капканів довгих вій, сяйливих очей, вологих губів, рум’яних щічок, тендітних плечей із водоспадами довгого волосся, мочок ніжних вушок і пальчиків звабливих ніжок, з яких від утоми падають туфельки, запашного дихання грудей, об які раняться чоловіки, округлих сідничок, над якими зранку сходять тисячі сонць.
Прикриваючись ковдрою і періодично здригаючись від ранкового холоду, вона розчісує розкуйовджене руде волосся, пудрить свої веснянки й помадить уста, посилаючи йому повітряні поцілунки. Навівши марафет на личку, вона приміряє весільне плаття. Непорочно біле, як простирадла, на яких вона втратила цноту. Цієї миті її подруги гучно аплодують їй за те, що так уміло впіймала в тенета чоловіка. Наче рибка, він проковтнув її приманку.
Подруги заплітають квіти в її розплетену довгу косу, потай регочуть і допомагають одягти весільне плаття. «Сьогодні він мусить бути найсерйознішим мужчиною у світі, – каже вона їм, поправляючи перед люстром декольте. – Сьогодні він стане найбільш дорослим».
Розправивши маринарку, найбільш дорослий мужчина цього дня подарує свою колекцію жінок парубкам, які поведуть його на зустріч із нею. Ніби вперше, і ніби востаннє.
ID:
918779
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.07.2021 22:26:57
© дата внесення змiн: 05.07.2021 22:38:12
автор: Ноїв Ковчег
Вкажіть причину вашої скарги
|
