Моя країно- молода держава,
Дівчина у святковому вбранні!
Ти йдеш крізь час, свята і величава,
Крізь біль ідеш, співаючи пісні!
Вже довелось тобі пізнати горе,
І зраду від колишніх друзів теж,
Сліз матерів і вдів бурхливе море,
Війни страшної полум’я пожеж,
Та вижила, чоло не похилила:
Геройський Дух завжди тебе тримав,
Як вільний птах ти маєш сильні крила,
Які тобі сам Бог подарував!
Моя країно, тридцять літ і весен
Ми прожили пліч-о-пліч день за днем,
Нам озивавсь Тарас і голос Лесин,
Франковий погляд нас палив вогнем!
Борці за волю, в’язні всіх режимів,
Ми чуємо і пам’ятаєм вас,
Ви України янголи незримі,
Надії ваші втілені в наш час!
Країно наша , молода державо!
Нехай сичать від злоби вороги,
А ти живеш, і маєш повне право
Щоб повернути власні береги!
Про нашу вічно оптимістичну трагедію, але вже з того берега, до якого так довго пливли. Чим більше буде таких віршів, тим вищим і неприступнішим буде цей берег! Слава Україні!