Де ви, мої гості любі?
Заходьте, сідайте!
Буду вас потчувати
В покинутій хаті.
А що в нас є?
А нема нічого...,
Лише трішечки болю
Й скорботи дорога.
Не сумуйте мої милі,
Наллю вам в дорогу
Звичайнісінько горя
Та страждань, що лишились.
А щоб не було вдосталь,
Ще й на додачу
Вийму з грудей душу
Й, підперезавшись хрестом,
Здійматися буду на свою Голгофу.
Не бійтеся,
Вже не буде боляче!
Біль усю випито,
І душу всю вийнято,
Усе, що лишилося -
Скорботи дорога.
Впустіть сироту-безбатченка
Погрітись любові...
Насуваються злії хмари,
На серці - тривога,
Бачить небо, чують зорі -
Нещаслива доля.
І я по світу волочусь,
Сміюсь із самого себе,
Понівечений страх годує лихо,
Обертаючись навколо...
26.03.2014
