бідним судилося лише кохати.
приречені на світ вони лише любов вбачали,
і раділи цьому, так цінили,
що і злидні вже здавались
не такі примхливі.
надії все ж; ілюзіями жити,
бажати не хотілось, любов
все затьмяніла —
вони тепер вбачали все хороше,
все рожеве, все негоже було добрим.
адже
кохати судилося лиш бідним,
багаті — зовсім інший вимір.
