О Лорде Морфею ! Святий з неосяжних.
Той, що людей обдаровує тихими мріями.
І той, що нам, осудним дарує присяжних ,
Що морем керує, і дихає його хвилями .
Подяку складаємо за вічні і всякі сни,
За світле і темне, що кладе нам дорогу .
Чорних конячок, ласкавий будь, не жени,
І кучера теж залиши за далеким порогом .
Бачимо , що хочеться скоріш вже піти ,
Голову тихо схиляємо в знаках любові.
А тобі пора відкривати нові , кращі світи .
І плекати мрії інші - сумні й кольорові .