Пробачте, я не хороша й зручна.
Уже не така.
Розбита давно вже моя стіна.
Я просто жива.
Пробачте, я не чекаю дива.
Сама йду вперед.
Вам гірко? Але ж я правдива.
Розкажу секрет.
Мені теж було боляче з вами.
Я не здалася.
Блукала новими світами.
Й раптом знайшлася.
Відчула свої почуття. Свої.
Не ваше життя.
І кроки пройшла в нові дні. Свої.
Тож нема каяття.
Я люблю вас, аякже, як завжди.
Та себе також.
Тож не залишусь, все віддавши,
Тінню огорож.
Гарно! 
