Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Федір Тернянський: Родинний сад - ВІРШ

logo
Федір Тернянський: Родинний  сад - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Родинний сад

                                Від  хатнього  порогу  до  низини,
                                Немов  прикраса  нашого  села,
                                Квітучий  сад.  То  гордість  нашої  родини
                                 Впродовж  всіх  поколінь  була.
                                 Як  снігом  вкрило  землю  пелюстками.
                                 Так  схоже  з  сивиною  моїх  скронь.
                                  Торкаюсь  кори  дерева  руками.    
                                  А  відчуваю  шорсткість  батьківських  долонь.
                                  Він  змалку  вчив  мене  за  садом  доглядати.
                                  Там  дивний  світ  для  себе  я  відкрив.
                                  Нащо  їм`я, як  людям,  деревам   давати?
                                   Я   довгий  час  того   не  розумів.
                                   Тоді  дідусь,  ту  тайну,  розтлумачив.
                                   Нас  сад   стрічав    в  квітчастому  вбранні.
                                   Здавалось,  я  на  власні  очі  бачив,
                                    Все  те,  що  він   розповідав   мені.
                                  « Лише  трава,  колись ,  у  цих  степах  буяла.
                                   У  ті  часи  тут  люди  не  жили.
                                   Пекуче  сонце  небом,  день  у  день,  кружляло.  
                                   Та  вітер,  граючись , гойдавсь  на  ковилі. 
                                   Отут  на  пагорбі ,  ріс  терен  з   дерезою.
                                    А  у   низу-  струмилось   джерело.
                                    Погомоніли   поселенці  між  собою
                                    І  заснували  в  місці  цим  село.
                                    І  зразу  прадід  наш, не  гаючи  години
                                    Дістав  із  возу  саджанці-дичок
                                    Садив  по  деревцю -   для  кожної  дитині
                                    Та  називав  їх  іменами   діточок.
                                    І  стало  то   за   звичай,  так  робити.
                                    Коли  на  світ  з`являлось  немовля.
                                    То  батько  яблуню  в саду  мав  посадити,
                                     І  називати   її   іменем  маля.»
                                     Як  і  колись,   співає  птах  у  тиші.
                                     І  знову  сад  наш,  як   тоді,  цвіте.
                                     Я  не  забуду,   як  до  яблуні  підвивши.
                                      Сказав  дід « А  оце  твоє.»
                                      Нічого  вічного  у  світі  не  існує.
                                      Життя  неначе  довге, а  як  мить.
                                      Тепер  мій  син  в  саду   вже   хазяйнує.
                                      Та   і  онук  зібрався  яблуньку  садить.
                                       Про  кожне  дерево  в  саду  багато  знаю.
                                       І  аромат  цвітіння не  вдихаю, -  п`ю.
                                       Іду  по  саду  й  нібито   читаю
                                       Я  родовідну  книгу    про  сім`ю.
                                       Що  віджило,  то  новим  проростає.
                                       Над  степом  знову   сонечко  встає .  
                                        І  з  роду  нашого  його  хтось  зустрічає.                                                                           
                                        А   сад  родинний  - квіткою  цвіте.
                                                                                                         13.06 2018 г

ID:  992175
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші про родину й батьківській дім
дата надходження: 25.08.2023 11:41:32
© дата внесення змiн: 25.08.2023 11:41:32
автор: Федір Тернянський

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (109)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Старшина, 25.08.2023 - 12:39
16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
x
Нові твори
Обрати твори за період: