Манжура Іван :: Біографія
Творчість |
Біографія
|
Критика
Український поет, фольклорист, етнограф. Псевдонім Іван Калічка.
Іван Іванович Манжура народився 20 жовтня (1 листопада за новим стилем) 1851 року в Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих дворян. Навчався за державний кошт у Харківській гімназії, звідки його виключили за «непокору». У 1870—1871 роках вчився в Харківському ветеринарному інституті, з якого Манжуру також відрахували. Подорожував по селах і містечках Харківської та Катеринославської губерній, вів напівзлиденний спосіб життя.
1876 року Манжура добровільно взяв участь у визвольній боротьбі сербського народу проти турецьких поневолювачів. Після поранення повернувся на батьківщину. 1884 року оселився в Катеринославі (нині Дніпропетровськ), де мешкав у живописній лівобережній Мануйлівці. Співпрацював із газетою «Екатеринославский листок», журналом «Степь».
У 1885—1886 роках Іван Манжура написав казку-поему «Трьомсин-богатир» про безстрашність запорозьких козаків. 1889 року вийшла збірка віршів «Степові думи і пісні».
Другу збірку «Над Дніпром», книгу казок і легенд у віршах «Казки і приказки і таке інше», а також казки-поеми не пропустила царська цензура, тож при житті автора вони не друкувалися.
Як етнограф і фольклорист Манжура зібрав багато матеріалів. Їх частково надруковано в збірнику українських пісень Володимира Антоновича і Михайла Драгоманова (1875). 1890 року вийшла збірка «Казки, приказки і таке інше, записані в Харківській та Катеринославській губерніях», 1894 року — «Малоросійські казки, перекази, прислів'я, повір'я, записані в Катеринославській губернії».
Помер Іван Іванович Манжура 3 травня (15 травня за новим стилем) 1893 року в Катеринославі. Поховали поета на Севастопольському кладовищі.
|
