Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Гумилев Николай Степанович

Прочитаний : 224


Творчість | Біографія | Критика

СЛОВО

В  оный  день,  когда  над  миром  новым
Бог  склонял  лицо  свое,  тогда
Солнце  останавливали  словом,
Словом  разрушали  города.

И  орел  не  взмахивал  крылами,
Звезды  жались  в  ужасе  к  луне,
Если,  точно  розовое  пламя,
Слово  проплывало  в  вышине.

А  для  низкой  жизни  были  числа,
Как  домашний,  подъяремный  скот,
Потому  что  все  оттенки  смысла
Умное  число  передает.

Патриарх  седой,  себе  под  руку
Покоривший  и  добро  и  зло,
Не  решаясь  обратиться  к  звуку,
Тростью  на  песке  чертил  число.

Но  забыли  мы,  что  осиянно
Только  слово  средь  земных  тревог,
И  в  Евангелии  от  Иоанна
Сказано,  что  Слово  это  -  Бог.

Мы  ему  поставили  пределом
Скудные  пределы  естества.
И,  как  пчелы  в  улье  опустелом,
Дурно  пахнут  мертвые  слова.

Нові твори