Місто. Ранок . Усі напівсонні.
Я не самотня. Ти тут. Ти поряд.
Не відчуваєш , як пестять долоні...
Й очі , хоч мовчки - але говорять.
Ти запитаєш - а я посміхнуся
І відмахнуся від здогадів різних.
Вибач...не знала , що я захоплюся
І закохаюсь.А зараз - вже пізно...
Пізно знаходити і втрачати.
Всі почуття із душі проганяю.
Добре в очах не зумів прочитати,
Що я ТЕБЕ , я ТЕБЕ кохаю...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.