колись
колись я сварки полічу у сільницях,
а хтось – весь перець моїх зіниць,
колись я наповню свою попільницю
мерцями шкідливих звичок,
колись викисне молоко
із назви Молочного шляху,
колись хтось дістане плювком
до неба. або до даху.
колись сажу відчистять з тьми,
та коли?
"Собача зірка нам тоді не гавкала…"
..
І ніч, немов смола густа, повільно
лилась з розбитого корита неба.
..
І Сіріус - не зірка,
а лиш розбитого корита дірка,
в яке ми почергово додумалися протекти.
|
|