Вона.
Піддалась на спокусу…
Пішла Ва-банк…
Намалювала мрію…
Зловила почуття…
Заплуталась в думках…
Майже кохала… і зваблювала, і страждала…
Він.
Затяг у гру… солодку й небезпечну…
Провокував, заводив, надихав…
Наповнив барвами її життя…
Притягував, відштовхуючи водночас…
Давав надію й миттю забирав…
У ніжності купав,
І протестуючи впіймався…
Вони.
Два одиноких серця…
Дві запальних душі…
Дві половинки сонця…
Початок і кінець однієї пісні…
Два полюса… Як холод і тепло… Зима і літо…
Дві суперечності…
Лиш почуття єдине, одне на двох...
І шелест білих крил, над головою...
І жодне серце вже не одиноке...
|
|
