А, насправді все не так уже й погано…
Може варто скористатись тією мудрою порадою – «С глаз долой – из сердца вон!»?
Може тоді ти й вилізеш із серця, коли тебе не бачитиму, не говоритиму, не писатиму…
Так зраділа коли почула, що в тебе якісь проблеми з нею… Мені мало б бути соромно за таке. Але мені – ні.
Я не хочу, щоб у вас все вийшло.
Я хочу, щоб ти був щасливим. Хай навіть не зі мною. Я не намагаюсь зруйнувати ваші відносини. Я навіть можу допомогти їх зберегти, якщо так складеться ситуація. Я буду щиро радіти на вашому весіллі…
Але якщо ви все ж розійдетесь – я не вдаватиму, що мені прикро.
Я ніби й не хочу тебе собі. Але коли чую, що твої речі майже повністю в неї…
Знову це божевільне відчуття безвихідності становища. Не зворушуй мене! Будь-ласка. Будь мені байдужим! Я не хочу цього думати, відчувати… Навіть якщо ці почуття хвилинні і поглинають мене раз на кілька місяців, все одно – НЕ ХОЧУ!
ЗАБИРАЙСЯ З МОЄЇ ГОЛОВИ!!!
|
|
