«Початок,старт.. Тяжка дорога, але закріпачена і вибита в мені».
«Калічила моє письмо рука, коли писала, пишучи тобі …»
«Щось посивіли вже думки і праця зморщена здається».
« Долаючи відстань між світами, встигни побачити найпрекрасніше».
«Ти назавжди для мене залишишся моїм, ти житимеш в моїх сподіваннях, думках, наповнюватимеш мої секунди і хвилини, будеш годинами сумом в очах, днями житимеш в засірілих закутках моєї кімнати, ти просто є, але тебе немає… В тобі нічого не залишилось мого: жодний звук, жодний погляд, - моя німота. Лише в моїх думках ти мій, рідний.. Живи в мені, з тобою не так самотньо. Хоч там ми усміхаємось і лише там щасливі, лише там хочеться жити. Шкода мені вас, думки…»
«Довге те, що примушує чекати, коротке те, що несподівано пішло».
«Я Вам дарую всі місця у серці, лиш Вам і посмішка, і очі татові мої…»
«Дихаю, а значить жива».
Мамі: «Цікаво, що більше зігріває – светрик зв’язаний твоїми рученятами, чи все-таки твоя любов?!»
«" Мовчання " - моя найбільша пристрасть до тебе».
«Болить, коли твої сльози для когось прості краплі. З солоний присмаком стало все їстівне».
« Вони мої судинки, мої органи, мої очі, мої радощі. Друзі...»
« Мої бажання кожного вечора в тиші чує лише Він».
«Веди за руку, тримай і не відпускай. З Тобою і в капкані затишно, Господи».
« Відкусила б пальці, з’їла б язик. Ну чому не слухаються?! Роздвоєна».
«Як лялька мармурова,
Очі кам’яні.
Моя німа розмова.
І сльози внутрішні».
«Зумівши полюбити світ - зумій полюбити Того, хто його створив».
«Кругла планета, а я завжди в кутках».
«До біса бісові спокуси!»
«Не бачу кінця в кінці тунелю».
« Моя голова, немов і не моя.
Моя усмішка теж якась гнила.
Мої вуста теж вже не мої,
Такі бліді, сухі-сухі…»
«А у безвиході вихід є?»
|
|