Вже осінь стукає в вікно,
Дощ плаче,мов мала дитина,
Росте у мене під вікном,
Красива і сумна жоржина...
Красиво,гордо ще стоїть,
Щаслива,як ніколи!
Усі вже квіти відцвіли,
Жоржина квітне й Бога моле...
"О,Боже!Боже ,поможи,
Ще трохи радувати цвітом,
Бо швидко так ідуть роки,
А я ще хочу жити"...
А осінь їй:" Збирай плоди,
Своє уже - прожила ти!
У тебе діти є ,жоржино!
У кожного своя пора!"...
Отак, жоржина відцвіла ,
І все вона лишила...
Дощ плаче,мов мале дитя,
Красива та була жоржина...
Р.S.
Як діти добрі, то й зима,
Буде у вас щаслива!!!
01.11.14р.
|
|
