Дорога. Дамба. В навушниках на повну гучність Піцца. Поруч проходять зовсім незнайомі люди. Хтось з них посміхається. Хтось поспішає додому. Хтось закохано дурачиться і тримається за руки. А я дивлюсь на небо і думаю: хтось з них замітив, що небо виграє дивовижними кольорами(від темно фіолетового до ледь-ледь жовтогарячого). Так швидко одні кольори змінили інші, як люди... І ось майже привична темнота. Ланцюжком викладені дорожні фанаріки із далеку доноситься запах диму. Залишилось дочекатись зірок на цім вже надто синім небі...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
