Життя складне й доріг у нім багато ,
Свою стежину прагнеш ти знайти ,
Але у вирі нездійсненних ілюзій ,
Боїшся загубитись назавжди.
Тобі здається, що ти тонеш в морі,
Глибокім морі невидимих страхів,
Ти вже готова йти в безодню,
А серце твоє рветься на шматки.
В твоїй душі війна емоцій,
А ти не знаєш, де свій прихисток знайти,
Все ніби розірвалося на клочі,
Але надії промінь ще не згас в тобі.
Ти знов встаєш і йдеш сміливим кроком,
На зустріч долі руку подаєш,
Окутана в реалії натхнення,
Ти твориш світ, в якому ти живеш.
Уже нестрашно падати в безодню,
Нестрашно бути сам на сам в бою,
А боязко дивитися в майбутнє,
Коли ти знаєш, що життя реваншу не дає.
|
|
