Там, де людських голосів повна чаша,
Де гудять українці,
На очах розпадалась країна наша,
А інші стояли в сторінці!
Нехай ми повинні мовчати,
нехай не можемо говорити,
Та коли хочеться кричати,
Треба тему закрити!
Чому? Ви мені скажіте!
Де вони поділись?
Ті невинні, ще малі діти,
Які майбутнього хотіли.
Де, ви скажіть мені,де?
Де Справедливість святая?
Може, над нами сонце зійде,
І лід між братами розтає!
До цього нам ще довго іти.
Чомусь...Хоча, жаль!
Правда зумієм ми ще знайти,
А поки що бере печаль...
|
|
