Знаю вночі не спиш,
Ти мені не дзвониш, я тобі теж
У голосі дрож,все ж ми з тобою схожі.
Ці перехожі, їм не зрозуміти нас бо вани не такі як ми.
Ми продовжимо шлях, але без цих почуттів і фраз,
Зберігаю в грудях пам'ять про нашу любов,
Хоча ми розійшлися з тобою, як у морі кораблі.
Думаю, на жаль, ми не зберегли ті почуття,
Там де жила любов, тепер так порожньо.
Буває смуток красива, але сумнo чомусь,
Але наша зустріч спочатку не була випадковою.
Ті почуття, ті думки, тієї ніжний поцілунок,
Я був твоїм першим, але здали нерви.
Так, на жаль. Не збулися наші мрії,
Але я хочу, щоб була щаслива ти.
|
|
