То була тиха ніч чарівна,
Чарівна неповторима ніч.
Мов над, нами все светіло зірки прекрасні,
Але більше, Я за все кохаю тебе.
Вони ваблять до тієї чудової сторони,
Де життя солодке, від звуків тане камінь,
Де всі захоплення, поезія і пломінь,
На що ж мені пісня веселощів і забави,
Коли вона налаштована на кохання.
На млосні звуки, на сумні октаве,
І тільки ними лише сповнена?
Коли на ложі смутку вічного кохання,
Спокійно задрімав мій дух?
Забудь, прекрасна моя кохана,
Пісня радості безтурботної:
Коли вона тривожить слух.
А ніч була прекрасна, ліш в мить.
|
|
