Немає слів, немає руху, розливається нестома,
живе зачарування, тремтить серце,
очі обнялися з очима.
Це — кохання. Це - наше кохання.
Це лінія роману де фатальне кохання
заводить нас у безвихідь,
Закоханих, нас не шкодуючи життя,
аби з’єднатися одне з одним,
цілісність наших характерів,
завдяки якій ми кидаємо виклик звичаям,
І умовностям свого оточення,
Ось що творить із нас постаті,
ідеальних коханців усіх часів.
До «вічних образів» насолод,
Це — кохання. Це - наше кохання,
Немає слів, немає руху, тремтить серце,
Біля тебе, і побудуємо ще міцніше кохання,
у серці щось тремтить і грає ...
Грієм серце одне одному вогнем,
Здається, немає більшого свята в житті,
ніж день, коли у твоє серце приходить справжнє кохання.
|
|
