Це не зрозумієш допоки не відчуєш,
З середини ти тлієш, а ззовні все мудруєш,
Гориш вогнем - палаєш з середини,
Хоч зовні ти дорослий та у душі дитина.
Побачити і відчутивши слово коханої,
Але все ж тлієш, від того що сказати їй,
що в середині, в душі, моїм це все не переказати їй,
Горю вогнем від цього всього Я.
Вже б краще взяти й сказати просто кохаю,
Чим щось там мудрувати,
Я відчуваю, те що мене тягне до неї,
це незвичне щозь неприродне.
Я відчуваю, що можу втратити її,
Я більш за все цього не хотів би,
Нічого більше й не треба мені,
Я б з нею хотів би бути тільки.
Її кохати тільки одну по справжнему.
Як ніхто не кохав би,
Радіти, робити щось разом, й щястя на двох ділити,
Тільки разом з нею,
Тільки с нею Долю свою ділити разом.
|
|
