Тишина і усе замовкає,болі серце більш не пізнає,тільки в мріях можу з ним бути,та на жаль цього не вернути.
Він не знає про рани душевні,і не знає що досі люблю,заховаю надії останні,і нікому про це не скажу.
На щоці не побачить сльозу,і благати його я не стану,я би з пам'яті все постирала,не страждала щоб я,не страждала.
Кажуть час-залікує всі рани,хоч глибокі вони і болючі,та на віки залишуться шрами,від любові яку ми пізнали.
Наберуся терпінням щоб жити,і затисну в кулак не гаразди,не покриється смутком обличчя,бо не сниться мені,це не сниться.
|
|
