порізала пальця, сьорбаю зелений чай, кайфую від того, що довгі 26 днів зникли і події розгортатимуться швидше, ніж я думала. я хотіла звідси втекти. давно хотіла. ось уже років 5 чи навіть 7 я спала і бачила той день. смішно, але так є. і все в нас буде, було би бажання.
випадковостей не буває. часто, коли мені чогось хочеться, спочатку достеменно не знаю навіщо це, але потім та штука завжди виявляється вкрай незамінною.