ДИТИНСТВО ПОЕТА
Тарас був третьою дитиною у кріпаків,
Що проживали у селі Моринці.
Малим він мало зовсім відчував тепло батьків.
З ним няньчитись доводилось сестричці.
Батьки були на панщині
від ранку до зорі.
Тому пройшло дитинство не солодким.
Доводилось частенько дома плакати в дворі,
Коли до Каті бігали подружки.
Коли ще зовсім був Тарас Шевченко малюком,
Сім'я село Моринці залишила.
Поїхали Керелівку в хатину із садком.
Воно в Тараса все життя у пам'яті містилось.
Тарас малим зненацька інколи кудись зникав
І повертався вже із чумаками.
А потім довго із захопленням розповідав
Про небо підіперте все стовпами
Він малювати з раннього дитинства полюбив.
Дар Божий цей від рідної матусі.
З великою любов'ю і натхненням це робив.
Що щиро цінували в ньому друзі.
На жаль на небо дуже рано мама відійшла.
Лишила материнської опіки.
Навчання кинути прийшлось,
Щоб доглядати братиків й сестричок.
І все ж Тарас невдовзі повернувся до навчань.
Тоді, коли не стало в нього батька.
Навчався, в наймах був, багато переніс знущань,
Але талант свій не згубив Шевченко.
