Нема більше того, за чим сумувати хотілось
І не давало покою, крутило думки в голові
Примарне, за мить, назавжди розтворилось
Буде тепер спокійніше мені уві сні й на війні
Тепер відчуваю, що нічого нікому не винен
Нема що втрачати, буденне життя вже чекає
З чужими думками тепер якщо хочу не згоден
Зрозумів, що нічого в житті я уже не втрачаю
Здолать заперечення, ще та із проблемок
Та вже це минулось навіть швидше за все
Хотілось за цього ще більше нових інтрижок
Та промайнуло, скінчившись і вже не гризе
Я злився так сильно, що хотів проклинати
Не зрозумів я як швидко втрачався контроль
Але відчував, не потрібно тепер ревнувати
У кожного з нас у житті між собою є роль
Знайшов компроміс, що здавалось все верне
Бо серце палало на повну іще весь той час
Коли знову вагався, це ж далеко не вперше
Вогонь, серця полум'я нагадав знов про нас
Та спроби мої вже марні були, одна за одною
І депресняк душу зжав міцно в обійми свої
Я зрозумів, що був та залишусь простою ігрою
І став цінувати спокійні моменти коли не в війні
І тільки тепер зумів зрозуміти у чому я винен
Прийняти той факт, що пройшов весь етап
Що нікому в житті я крім себе не буду потрібен
На скільки як хочу я сам, і тому кажу стоп
08.09 2024 (Яресько Я.М).
