І нехай моє слово тепер задзвонить у бубен:
Ми актори в театрі; ці ролі нам дуже тісні.
Тут згоріла вся труппа,згоріло усе,що ми любим
Ми горіли під вірші і добре забуті пісні.
Карнавал різнобарвʼя: ось тобі сміх і страх
Мотузки завʼязались петлею на ніжній шиї.
Присмак крові й металу тепер на моїх губах
Всюди пахне весною і шлейфом людської гнилі.
Обирати не треба: тобі тут і так все дано:
Є нагальна потреба: збиратись з думками і йти
Я не знаю кінцівки у цьому німому кіно
Доки в ньому знімаєшся ти.
