Гей, дівчинко ти не сумуй!
Моя доля зоряних очей.
прислухайся краще до пісень...
Я складав тобі їх незчисленні.
Я в мерехтінні сутінок твій,
я живу у музиці звідусюди.
І хоч затуляй ти глибоко вуха,
я тебе одну з тишою не залишу.
Я проживу життя за життям,
а потім помру і повернуся...
Я буду Бахом і Куртом,
Шопеном і Фредді.
І на кожній ноті своїй я напишу...
ім'я твоє сокровенне пречисте.
Я є Елвіс і я Майкл, я Кобзарь.
Я є Паваротті і я Моцарт.
І мій Реквієм не напишу ніяк,
тому що для тебе не зів'яти ніколи.
Я буду творити і я буду привносити...
"Зажди, час на хвилину, зупинися!"
Я ніколи тебе не зраджу у симфонії квіті,
що хоч ти його прокляни, а лунає світом!
Я буду Шекспіром і я буду Кафкою...
Я буду Ремарком і я стану Тарасом.
А я буду вже писати тобі на диво,
що ти даремно лишишся сумна...
чи я переконаю тебе посміхнутися?
Я буду собою, я буду в житті.
Я буду любити тебе за все у тобі.
