Цілуй мене ніжно, зроби мене доброю,
Бо вся я на нервах, звиваюся коброю.
Створив мене Бог, як погоду, мінливу -
Від тіні тепла і до спалахів гніву.
Істерика, розпачі, крики, погрози,
І раптом - цілунки й зворушливі сльози.
Мій внутрішній янгол, коли стає злючкою,
Ти знаєш напевне: я хочу на ручки і
Просто голубиш, цілуючи в скроні,
І гладиш волосся, і грієш долоні.
І я, мов шалене торнадо в Техасі,
Ураз затихаю отак водночасі.
Тож, любий, цілуй, бо шторми починаються,
Не бачиш, вже демон в очах загорається?
У тебе на плечах згорнусь я калачиком,
І знову пухнастим прокинуся зайчиком.
Фото згенеровано ШІ.
Так мило... солодко! 
