ВІЧНІСТЬ У КНИЖКАХ
У добу екранів і світлин,
Де планети ближчі, ніж колись,
Дух книжковий — не кінець стежин,
А початок, що веде у вись.
Все, що бачиш, тільки блиск воно,
Все, що чуєш — вир подій і слів.
Та лише в книжках живе давно
Натуральна правда дій і снів.
Кадри з фільмів залишають тінь,
Вся картинка зникне, мов імла,
А у книзі безліч поколінь
Вічно будуть жити без числа.
Можна бачить зорі по Ті-Vі,
Можна чути спів з далеких мов,
Та в книжках — мовчання в глибині
І до знань лише веде любов.
Хай летять сигнали крізь ефір,
Книга не зів'яне назавжди:
Там життя лягає на папір,
Залишає вічні там сліди.
Мирослав Манюк
23.04.2025
