Що було білим – стало чорним,
Що було добрим – стало злим,
Причому сильним та моторним.
І чорним-чорним, не крихким.
Земля пустує, сохне та вмирає.
І сохне сад, в якому для дівчат
Ті хлопці у коханні клялись.
А нині залишився тільки дим і чад.
Залишився сніг та сильний вітер,
Що замів усі мої світлі думки.
Кішка чорна, що побігла за білим
По стежині, що веде в нікуди.
