Твоє море є безкінечним.
Воно яскраве, як мільярд
Натхненних метеликів,
Що стрімко злітає в небо.
Твоє море, як кава з морозивом:
Абсолютно ніжне, як дотик,
Перший дотик до когось,
Хто близький до твоє суті.
Твоє море – то інді-рок вночі,
Зорі, що мерехтять в тиші
Відблиском холодних очей,
Вільна душа, чисте серце.
Твоє море – то сон, болюча мрія,
Хвороблива гарячка та сльози.
Момент всеоб’ємної любові та спокою.
Твоє море – це ти сам, тільки справжній.
Колись я стану краплею
В твоєму морі і буду мати
Все це в собі, а поки
Я лише сонце,
Що повільно зникає за горизонтом,
Торкаючись твоїх хвиль.
Любов – це магія, алхімія.
Вона здатна перетворити одне в інше, і колись
Ти станеш моїм сонячним променем. Назавжди…
