Ми всі тут.
Ми всі зараз.
Цей простір, місце і час наші – наш вибір,
наше життя.
Та чи розуміємо ми це?
Чи усвідомлюємо дану нам відповідальність?
Чи цінуємо право на вибір дароване від народження.
Дароване батьками та Господом Богом.
І час, який може закінчитись в будь яку хвилину.
А доки стрілки циферблата безжально вбивають кожну хвилину такого дорогоцінного життя.
Ми не цінуємо.
Ми не шкодуємо.
Обернись.
Що ти там бачиш?
Залишилися лише деякі емоції і обрізки зустрічей.
Легкий аромат тогорічних парфум і улюблена з дитинства мелодія на пам'ять.
А за плечима майже третина життя.
Дитинство, юність, друзі, зустрічі, п’янкі ночі і волосся запаху любистку.
Ми забули.
Ми втратили.
Вже не згадати позаторішнє літо.
А воно ж було… і ще яке було!
А запитаєш – не розкажу, не пам’ятаю.
Замислюсь, куди все поділось і куди все подінеться.
Де буду завтра я і де будеш ти.
Не знаю.
Життя – річ яка не піддається контролю і розрахунку, не прописується за сценарієм і не ставиться на Бродвеї.
На все воля Божа.
Його кара і його милість!
Та лише від нас залежить яку дорогу оберемо і на скільки гідно впораємося із перепонами
на шляху до Нього…