Побачивши як гори височать,
Яка рiка велична та буремна,
Що тут засяє Божа благодать,
Святий Андрiй прорiк колись натхненно.
Це слово тим, кого ще не було,
Тодi його лиш учнiв полонило...
Пройшли вiки – це слово проросло,
На людях та у храмах забринiло.
Отак i слово майстра проросте,
Хоч скрiзь бур'ян у сiростi буяє;
Знайти лише потрiбно слово те –
Воно все зробить, бо вiд Бога сяє.
