П'янке шампанське не втамує спрагу.
Кохання є або його нема
І відчував до мене ти зневагу,
Була у тебе у душі зима.
В своїх руках тримав мої долоні.
Хотів торкатись ними ти лиця.
Дарма дозволила я бути у полоні.
Добігла щастя мить тепер кінця.
І навіть вже тоді, коли погасне світло
Ти не забудеш була я твоя.
Ти пам'ятаєш це прекрасне літо.
Була це не любов моя.
Ти обманув мене, а я не знала.
Я вірила, так вірила тобі.
Чому ж так сильно тобі довіряла
Ти зовсім не вірив мені.
Я незнаю, що мені потрібно.
В мене лиш на серці пустота.
Через тебе на зомбі подібна.
І тепер залишилась одна.
