Кричали очі -хочу, хочу,
Благало серце - опануй
Себе, дурман-трава краса дівоча,
А кров холоне... порятуй!
Мене від погляду ії, мольфарки,
Що тягне , мов хиткі піски, у глиб,
У глиб душі , що лоскотали мавки,
Вглиб серця, де здавалось тільки лід...
Пусти благаю , сніжна королево,
Той теплий вітер , вітер почуття
Як не зігрієшся - відкрий вікно і в небо
Злетить мій вітер , а за ним і я...
Дуже образний, насичений переливами й метафорами Вірш!!! Можна його ще посилити, як віднайдете синоніми затертих прикметників - теплий вітер і т.і. Можна відчути більш сучасним словом,що вітер - теплий. Кров холоне - теж штамп. Завдання літератора - передавати сучасну мову для нащадків. А вірш - справді - супер у Вас!!!
Дмитро Волинський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за поради, обов'язково до них прислухаюся)
І дякую, що завітали)