Темна ніч залила твої очі,
Пам'ятаю твій погляд я вперше.
Хтось кидає у наше болото
Гострі камені, точені лезом.
Твої руки, обпалені димом,
Віддають усю ласку цигАркам.
Не ходжу я з тобою палити,
Як було це осінніми ранками.
І стерня поросла на обличчі,
І сіріє із днями твій одяг.
Ми не вірим обоє у вічність,
Цю зневіру підтримує протяг.
І я знаю, чому кілометри
Роз'єднали нас і розлучили;
Нам же треба було хоч щось спільне...
Я палити так і не навчилась...
