Прибули у Харкiв
Злодiї iз Львова -
Скоїти декiлька пишних справ,
Помiж нас кобiта,
Дуже гонорова,
Дехто її Муркою назвав.
Приспiв:
Мурко, моя красунечко!
Мурко, моя кицюнечко!
Мурка, Марiчка галицька
Се подобає всiм!
...Ми, два уркагани,
Сидiли в ресторанi,
Злiва дiвка, з нею був "амант",
Ми же не бовдури,
Вмить впiзнали Муру,
А поруч сидiв мiлiцiянт.
Приспiв.
Видовище файне!
Ми втекли негайно,
I таке буває у життi!
Все розрахували,
Зрадницю спiймали,
Маючи "мокруху" на метi.
Приспiв
"Ґратулюю Мурку,
Сучку i ментурку,
Твоя зрада - безперечний факт!
Ти своїх зраджуєш
I тепер вiдчує
Твоє тiло з месером контакт!"
Приспiв.
Всю х**ню - у дупу!
Стала Мурка трупом,
На брукiвцi харкiвськiй лежить.
Карний розшук, брати,
Буде нас шукати,
А нас вже нема - листи пишiть!
Приспiв.
з технічної сторони відмінно, але то просто капець
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден. Щодо змiсту, навiть не капець, а справжнiй п***ець. Але, тут у мене, як у Вашому випадку з Маяковським: я виступаю не як автор оригiналу, а лише як перекладач. Тому зберiгаю "авторський змiст".