Полохливим птахом
Моя любов стала,
Мов холодна роса,
Що лягла на траву.
Почуття розгубились
Наче зорі-намисто,
Що сховались у чорну пітьму.
Я шукаю дорогу,
Що веде до кохання-
Хоч і тернистий буде той шлях,
Те кохання,щире й гаряче
Мрію,щоб його ти пізнав.
Сполохано пташка
Злетіла із гілки.
Місяць вийшов гуляти в сади.
І засяяли зорі барвисто
Освітили дорогу мені.