Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: One of many...: ТРАДИЦІЙНО…ПРО СМЕРТЬ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 06.10.2016 - 17:44
ДУША (На стих. «Душа» Александра Игнатова)Уже под занавес смятенье, Весь род людской в надежде перемен. Как надоели нам обман и униженье… И миф о равенстве при множестве измен. Непоправим наш гордый ум. Воспринимаем жизнь как сказку. Наш массовый гипноз невозмутим, Живем шпаргалкой и подсказкой. О мертвых душах Гоголь написал, Исследовав немало знаний. Но мир остался дальше жить Ведомый хитрыми жрецами. Кто нам всю правду объявил И Слово Бога дал в науку? Живем средь басен древних мудрецов, Нас колыхает философия невежества и скука Трезвонят нам на все лады, Что мы свободны изначально. А мы рабы греха и суеты, Вся жизнь течет убого и печально. И все же правду не закрыть Чтоб баснями и ложью лицемерить. Мы держим Библию в руках И каждый может сам проверить! Ей не мешает время и века, Враги ее бесследно все исчезли. И даже скрытые враги В безумии своем слывут невеждой. Преданиями старины полна их жизнь, Традициями суеверий безнадежных. Но здравый ум не верит им, Пленить безумием сегодня невозможно. Так вот, Адам сам стал душой – Живой, способной мыслить и трудиться. Другие души – твари все Ему должны служить и покориться. Когда предатель – Сатана Обманом научил не слушать Бога, Пришла пора им умирать….. И ложь открылась на дороге. С тех пор Лукавый «душу» объявил, Субстанцию, что « вечно обитает». Никто ее не видел никогда, Но сказка будоражит всех и угнетает. Шесть тысяч лет сей миф живет. И автор мифа до поры гуляет. Но все имеет свой предел…. Пора отчета все же наступает! One of many... відповів на коментар НАУМ, 06.10.2016 - 23:08
Типу - чекати всім Страшного суду?) Та я і так засуджений)
Георгий Данко, 06.10.2016 - 17:13
5! У Вас дужа чутлива Душа (чи що там є, як пишете Ви). Мені сподобався напрямок Ваших думок і пройняла Ваша тривога. Тримайтесь: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680692 Світла (Імашева Світлана), 31.07.2016 - 14:14
"Так хочеться іноді бути примітивним ..., без емоцій і почуттів..." той біль - плата за те, що не бидло, -йому не болить у грудях.
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хіба ж то добре, коли болить?
Самотня Людина, 29.07.2016 - 13:55
Маківара мабуть уже благає у Вас пощади... Цікаво. Мені такі речі подобаються.
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. маківара? Що їй? шматок дошки. обтягнутий ганчір'ям...)
Зоя Журавка, 29.07.2016 - 13:38
Відверто...про сумне. Спробуйте знайти якийсь позитив. посміхніться ранковому сонечку, бджільці-трудувниці, що ненароком залетить у вікно, дощику, що зволожить землю, вітру, що дмухне прохолодою. Не треба зациклюватися над тим чого не взмозі змінити. Все змінюється день на ніч, жарке літечко на дощову осінь... так і добро та зло крокують завжди поруч у вічній боротьбі і так було і завжди буде. А наше життя лише маленький відрізок у дорозі без початку і кінця. Насолоджуйтесь тим, що маєте. Огляньтесь, в когось і того немає. Гарних снів і всього Вам найкращого.
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спробую... тільки чи чесно це буде і щиро?)
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Спасибо!Danke Schohn!)
|
|
|