Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: One of many...: ТРАДИЦІЙНО…ПРО СМЕРТЬ - ВІРШ

logo
One of many...: ТРАДИЦІЙНО…ПРО СМЕРТЬ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ТРАДИЦІЙНО…ПРО СМЕРТЬ

Традиційно - про смерть. Ні! Це не високохудожній твір. Це - занудне чтиво, занудні думки на папері. Думки людини, яка не хоче спати. Не хоче не тому, що боїться померти уві сні ( така смерть - блаженство, мабуть), не тому, що злі карлики занапастять її душу під час сну, заберуть і занесуть у якесь Потойбіччя. Хоча... щось у цьому таки є... Страшна не фізична смерть. Тобто, страшна, але не так уже й... Страшно залишатися живим і бути мертвим. Їсти, спати, працювати, знову їсти і знову спати... Усміхатись, казати щось і бути мертвим...
Я думаю... Як я помру? Не ВІД ЧОГО, а саме ЯК? Яка смерть прийде по мене першою - фізична чи... Я так багато говорю про смерть... хтось скаже - біду накликає, інші скажуть - придурок просто, ще інші - понти... 
а мені все одно, хто і що скаже. Життя... Життя, воно чудове, воно паскудне, воно несправедливе... Кому - як... І, коли - як... Що про нього говорити? Тішитись. що воно є? Чи плакатись, що воно паскудне?
Дивно... Коли болить душа... А де вона, до речі? Не знаю... За грудиною щось болить, та не серце... Болить так, що груди хочеться роздерти... Так от, коли болить душа - інший біль відступає... Як там у медицині? "Витісняючий біль"? "Заступаючий біль"? Як воно правильно? А чим витіснити чи заступити оте, за грудиною... Воно болить і ти не відчуваєш, що фаланги твоїх пальців уже збиті в кров від ударів у "грушу", маківару, цегляну стіну, не помічаєш, що з лоба звисає клапоть шкіри, вирваний цеглиною, не відчуваєш, що лезо, разом із венами, давно перетяло сухожилля... Бо болить клята душа... Клята чи проклята? 
Так хочеться іноді бути примітивним бидлом, без емоцій та почуттів... І за грудиною тоді не боліло б... Зачароване коло... Бо кому потрібне примітивне бидло? А так... болить за грудиною.
Колись той біль стане таким, що витіснить все інше... Життя, тобто... Може, й фізичне... Не знаю...
Смерті боюсь... Не фізичної... 
Спіть, люди... Спіть чи чим ви там займаєтесь... А я не хочу спати... Безсоння в мене... "Груша" чекає... Чи маківара...

ID:  680659
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.07.2016 01:27:17
© дата внесення змiн: 29.07.2016 01:27:17
автор: One of many...

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (564)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

НАУМ, 06.10.2016 - 17:44
ДУША (На стих. «Душа» Александра Игнатова)

Уже под занавес смятенье,
Весь род людской в надежде перемен.
Как надоели нам обман и униженье…
И миф о равенстве при множестве измен.

Непоправим наш гордый ум.
Воспринимаем жизнь как сказку.
Наш массовый гипноз невозмутим,
Живем шпаргалкой и подсказкой.

О мертвых душах Гоголь написал,
Исследовав немало знаний.
Но мир остался дальше жить
Ведомый хитрыми жрецами.

Кто нам всю правду объявил
И Слово Бога дал в науку?
Живем средь басен древних мудрецов,
Нас колыхает философия невежества и скука

Трезвонят нам на все лады,
Что мы свободны изначально.
А мы рабы греха и суеты,
Вся жизнь течет убого и печально.

И все же правду не закрыть
Чтоб баснями и ложью лицемерить.
Мы держим Библию в руках
И каждый может сам проверить!

Ей не мешает время и века,
Враги ее бесследно все исчезли.
И даже скрытые враги
В безумии своем слывут невеждой.

Преданиями старины полна их жизнь,
Традициями суеверий безнадежных.
Но здравый ум не верит им,
Пленить безумием сегодня невозможно.

Так вот, Адам сам стал душой –
Живой, способной мыслить и трудиться.
Другие души – твари все
Ему должны служить и покориться.

Когда предатель – Сатана
Обманом научил не слушать Бога,
Пришла пора им умирать…..
И ложь открылась на дороге.

С тех пор Лукавый «душу» объявил,
Субстанцию, что « вечно обитает».
Никто ее не видел никогда,
Но сказка будоражит всех и угнетает.

Шесть тысяч лет сей миф живет.
И автор мифа до поры гуляет.
Но все имеет свой предел….
Пора отчета все же наступает!
 
One of many... відповів на коментар НАУМ, 06.10.2016 - 23:08
Типу - чекати всім Страшного суду?) Та я і так засуджений)
 
Георгий Данко, 06.10.2016 - 17:13
12 5! У Вас дужа чутлива Душа (чи що там є, як пишете Ви). give_rose
Мені сподобався напрямок Ваших думок і пройняла Ваша тривога. Тримайтесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680692
23 23 23
 
One of many... відповів на коментар Георгий Данко, 06.10.2016 - 23:06
Дякую. Спробую потриматись)
 
"Так хочеться іноді бути примітивним ..., без емоцій і почуттів..." той біль - плата за те, що не бидло, -йому не болить у грудях. 17
 
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хіба ж то добре, коли болить?
 
Самотня Людина, 29.07.2016 - 13:55
Маківара мабуть уже благає у Вас пощади... Цікаво. Мені такі речі подобаються.
 
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. маківара? Що їй? шматок дошки. обтягнутий ганчір'ям...)
 
Зоя Журавка, 29.07.2016 - 13:38
Відверто...про сумне. Спробуйте знайти якийсь позитив. посміхніться ранковому сонечку, бджільці-трудувниці, що ненароком залетить у вікно, дощику, що зволожить землю, вітру, що дмухне прохолодою. Не треба зациклюватися над тим чого не взмозі змінити. Все змінюється день на ніч, жарке літечко на дощову осінь... так і добро та зло крокують завжди поруч у вічній боротьбі і так було і завжди буде. А наше життя лише маленький відрізок у дорозі без початку і кінця. Насолоджуйтесь тим, що маєте. Огляньтесь, в когось і того немає. Гарних снів і всього Вам найкращого.
 
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спробую... тільки чи чесно це буде і щиро?)
 
Алиса Лукашенко, 29.07.2016 - 02:06
give_rose
 
One of many... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Спасибо!Danke Schohn!)
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: