Собачий Хвіст, що ще махав Хрущову,
усе своє життя прожив при інституті.
Навчившись в очі зазирати Слову,
він їх повторював в своїй собачій скруті.
Собаче діло, як відомо всім, нелегке.
Але Собачий Хвіст терпів суворість.
Він обирав із Слова лиш слизьке і гидке
і тим плекав свою хвостату мудрість.
Та час минав і Хвіст зарозумівся.
Одного разу, поївши кинутих котлет,
в ту саму мить наш Хвіст переродився,
нарешті осягнувши: насправді ж він Поет!
Поперли "перли" з Собачого Хвоста,
Складалися вірші до збірок хвостосамих
і, пісню розпочавши з нового листа,
він раптом став одним із кращих копійчаних.
***********************************
Ось так, складаючи огидні вірші,
собачий Хвіст ще і досі при Поезії
Ну то й що? Вони ж вилазять із душі!
Які до Метра ви маєте претензії?